За дебетом зазначених рахунків враховують витрати, а по кредиту - їх списання. По закінченні місяця враховані на збирацько-розподільних рахунках (25, 26, 28, 97) витрати списують на рахунки основного і допоміжного виробництв. З кредиту рахунків 20 «Основне виробництво» і 23 «Допоміжні виробництва» списують фактичну собівартість випущеної продукції (робіт, послуг). Сальдо цих рахунків характеризує величину витрат на незавершене виробництво. У малих організаціях для обліку витрат на виробництво використовують, як правило, рахунку 20 «Основне виробництво», 26 «Загальногосподарські витрати», 97 «Витрати майбутніх періодів» або тільки рахунок 20. Рахунок 46 доцільно використовувати в організаціях, що здійснюють роботи довгострокового характеру (будівельних, проектних та ін), в яких розрахунки здійснюються не в цілому за закінчені та здані роботи, а з окремих етапів робіт. Рахунок 40 використовується за необхідності і призначений для обліку виконаної продукції (робіт, послуг) та виявлення відхилень фактичної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) від нормативної або планової собівартості. Використання даного рахунку дозволяє виключити трудомісткі розрахунки з визначення відхилень фактичної собівартості від планової з готової, відвантаженої і реалізованої продукції. Наведемо основні господарські операції за рахунками витрат виробництва і порядок відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку в руб. Об'єкти калькуляції - окремі вироби, групи виробів, напівфабрикати, роботи і послуги, собівартість яких визначається. Аналітичний облік витрат на виробництво ведеться, як правило, по об'єктах калькуляції. Дозволяється відкривати аналітичні рахунки не на кожен об'єкт, а на їх групу. Для кожного об'єкту необхідно правильно вибрати калькуляційну одиницю, в якості якої застосовують в основному натуральні (тонни, метри тощо) і умовно-натуральні одиниці, обчислені за допомогою коефіцієнтів (тисяча умовних банок консервів та ін.) Калькуляційні одиниці можуть не співпадати з моїм обліковим натуральної одиницею. У переробних організаціях, наприклад, облікової одиницею є 1 кг продукції, а калькуляційній одиницею - 1т або 1 ц. Застосування укрупнених калькуляційних одиниць спрощує складання планових і звітних калькуляцій. Відповідно до ПБУ 10/99 витратами організації визнаються зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна). Не належать до витрат організації витрати, пов'язані із здійсненням капітальних і фінансових вкладень і невиробничі витрати: п.; Витрати організації в залежності від їх характеру, умов здійснення та напрямки діяльності організації підрозділяються на: В остаточному підсумку їх відображають на рахунках 91 «Інші доходи і витрати» і 99 «Прибутки та збитки» (детально вони будуть розглянуті в розділі 14). Витрати по звичайних видах діяльності - це витрати, пов'язані з виготовленням і продажем продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також придбанням і продажем товарів. В організаціях, предметом діяльності яких є надання за плату в тимчасове користування своїх активів за договором оренди і прав, що виникають з патентів на винахід, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, а також участь у статутних капіталах інших організацій, витратами по звичайних видах діяльності вважаються витрати, здійснення яких пов'язане із зазначеними видами діяльності.
|