Розрахунки

До поточних витрат відносяться витрати, що мають часту періодичність, наприклад витрата сировини і матеріалів, до одноразовим (одноразовим) - витрати на підготовку й освоєння випуску нових видів продукції, витрати, пов'язані з пуском нових виробництв, та ін

До виробничих відносять всі витрати, пов'язані з виготовленням товарної продукції і утворюють її виробничу собівартість.

Позавиробничі (комерційні) витрати пов'язані з реалізацією продукції покупцям. Виробничі і позавиробничі витрати утворюють повну собівартість товарної продукції.

Продуктивними вважаються витрати на виробництво продукції встановленої якості при раціональній технології та організації виробництва.

Непродуктивні витрати є наслідком недоліків у технології та організації виробництва (втрати від простоїв, шлюб продукції, оплата надурочних робіт тощо). Продуктивні витрати плануються, тому вони називаються планованими. Непродуктивні витрати, як правило, не плануються, тому їх вважають непланіруемимі.

Склад витрат, що включаються в собівартість продукції, визначено Положенням про склад витрат (5), змінами і доповненнями, внесеними до цього Положення. Згідно із зазначеними нормативними документами в собівартість продукції (робіт, послуг) включаються такі види витрат: У фактичну собівартість продукції включаються також: Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) включаються до собівартості продукції того звітного періоду, до якого вони відносяться, незалежно від часу оплати - попередньої або наступної (орендна плата, плата за абонентське обслуговування, плата за підписку на періодичні видання нормативно-технічного характеру і т.п.).

Перелічені раніше витрати включаються в собівартість продукції в сумі фактичних витрат. Разом з тим слід мати на увазі, що для цілей оподаткування у відповідності зі змінами і доповненнями, внесеними до Положення про склад витрат, багато хто з перерахованих витрат коригуються з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів, норм і нормативів.

Для цілей оподаткування витрати на відрядження, представницькі витрати, витрати на утримання службового автотранспорту, компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів, витрати на рекламу, підготовку та перепідготовку кадрів, платежі за окремими видами добровільного страхування, суми амортизації за основними засобами, оплата відсотків за кредитами і позиками приймаються в межах, встановлених законодавством, або в межах норм, затверджених у встановленому порядку (більш детально порядок обліку цих витрат буде розглянуто в § 10 цього розділу).

Деякі види витрат при певних умовах в собівартість продукції не включаються, а відшкодовуються за рахунок прибутку організації (використовується рахунок 91 «Інші доходи і витрати»). До таких витрат належать: Перелік елементів витрат та порядок їх обліку визначено Положенням про склад витрат та змінами і доповненнями до цього Положення.

Згідно з цими нормативними документами витрати, які утворюють собівартість продукції, групуються, як уже зазначалося, за такими елементами: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, інші витрати.

Вартість матеріальних ресурсів, відображена по елементу «Матеріальні витрати», формується виходячи з цін їх придбання (без урахування податку на додану вартість), націнок (надбавок), комісійних винагород, що сплачуються постачальницьким і внешнеекокоміческім організаціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, митних зборів, плати за транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються в собівартість продукції, виключається вартість поворотних відходів.

Під поворотними відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в силу цього використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

Зворотні відходи оцінюють в наступному порядку: По статті «Відрахування на соціальні потреби» відображають обов'язкові відрахування по встановленим законодавством нормам органам державного соціального страхування, Пенсійного фонду, фондів медичного страхування від витрат на оплату праці працівників, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) за елементу «Витрати на оплату праці» (крім тих видів оплати, на які страхові внески не нараховуються).

За статтею «Амортизація основних фондів» відображають суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, обчислену виходячи з їх балансової вартості та затверджених у встановленому порядку норм, включаючи і прискорену амортизацію їх активної частини, що виробляється відповідно до законодавства.

Організації, що здійснюють діяльність на умовах оренди, за елементу «Амортизація основних фондів» відображають амортизаційні відрахування на повне відновлення як за власними, так і по орендованим основним фондам.

У цьому елементі витрат відображають також амортизаційні відрахування від вартості основних фондів (приміщень), що надаються безкоштовно організаціям громадського харчування, що обслуговує трудові колективи, а також від вартості приміщень та інвентаря, що надаються медичним закладам для створення медпунктів безпосередньо на території організації.

Організації, що проводять у встановленому законодавством порядку індексацію нарахованих за діючими нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, відображають по елементу «Амортизація основних фондів» також суму приросту амортизаційних відрахувань в результаті їх індексації.

Облік витрат за елементами витрат здійснюється в журналі-ордері № 10.

Перелік статей витрат (калькуляції), їх склад і методи розподілу за видами продукції (робіт, послуг) визначаються галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структури виробництва (незалежно від форми власності організації ).

При цьому встановлюється для відповідної галузі (підгалузі, виду діяльності) угрупування витрат за статтями повинна забезпечити найбільшу виділення витрат, пов'язаних з виробництвом окремих видів продукції, які можуть бути прямо і безпосередньо включені в їхню собівартість (прямі витрати).

До видання переробляються в даний час зазначених раніше галузевих методичних рекомендацій доцільно використовувати вже наведену типову угрупування витрат за статтями калькуляції.

Сировина та матеріали відпускають у виробництво в суворій відповідності з діючими нормами витрат з маси, об'єму, площі або рахунку і оформляють лімітно-збірними картками, вимогами, накладними.