Перші два види витрат включають до собівартості продукції за статтею «Загальновиробничі витрати» і враховують на синтетичному рахунку 25 «Загальновиробничі витрати»; загальногосподарські витрати враховують на рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» і за такою ж статтею включають до собівартості продукції. Зазначені рахунки активні, збирацько-розподільні. На дебеті рахунків протягом місяця відображають витрати, за кредитом здійснюють списання витрат на виробничі рахунки. Після завершення місяця залишки на зазначених рахунках відсутні. Для зазначених витрат встановлена єдина методика контролю витрат: по кожному їх виду становлять планову кошторис з підрозділом по статтях; аналітичний облік витрат здійснюють за статтями відповідно до встановленої номенклатурою; фактичні витрати за статтями порівнюють з кошторисними і встановлюють відхилення. Зазначеним витрат, що має спільні характеристики, властиві деякі відмінності. Витрати по утриманню та експлуатації обладнання вважаються умовно-змінними, тобто залежними від обсягу виробництва продукції, а цехові і загальнозаводські витрати - умовно-постійними, тобто що не залежать від обсягу виробництва продукції. Крім того, у складі загальногосподарських витрат розмір багатьох з них регламентується державою. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування враховують зазвичай на окремому субрахунку рахунку 25 «Загальновиробничі витрати». Аналітичний облік витрат по утриманню та експлуатації виробничого устаткування ведуть по кожному цеху (виробництва та ін) окремо по наступній типовій номенклатурі статей: п.); Для аналітичного обліку витрат по утриманню та експлуатації обладнання використовують відомості обліку витрат цехів (ф. № 12), які відкривають на кожен цех окремо. Запис у відомість роблять на підставі первинних документів і розроблювальні таблиць розподілу матеріалів, заробітної плати, послуг допоміжних виробництв, розрахунку амортизації основних засобів та листків-розшифровок по іншим грошових витрат, які відображені в журналах-ордерах. Використання ЕОМ дозволяє автоматизувати обліковий процес і отримувати ідентичну відомості ф. № 12 готову машинограм. По закінченні місяця витрати на утримання і експлуатацію обладнання списують на рахунку 20 «Основне виробництво» і 28 «Шлюб у виробництві» (в частині поправного шлюбу) і розподіляють між окремими видами продукції та незавершеним виробництвом пропорційно до кошторисних (нормативних) ставок на утримання і експлуатацію обладнання . При відсутності кошторисних ставок витрати на утримання і експлуатацію обладнання розподіляють між видами продукції, як правило, пропорційно сумі основної заробітної плати виробничих робітників. Слід зазначити, що розподіл непрямих витрат між об'єктами калькуляції може здійснюватися кількома способами: пропорційно основної заробітної плати, нормативним або плановим витратам, кошторисними (нормативними) ставками на утримання і експлуатацію обладнання, масою і обсягом продукції, кількості відпрацьованих робітниками людино-годин, кількості машино -годин обладнання та ін При виборі способу розподілу непрямих витрат підприємства необхідно враховувати специфіку його роботи, в тому числі рівень механізації і автоматизації окремих підрозділів, рівень кваліфікації рахункових працівників і інші фактори. На другому субрахунку рахунку 25 «Загальновиробничі витрати» ведуть облік витрат з обслуговування, організації, управління структурним підрозділом (цехом, виробництвом і т.д.). Аналітичний облік другої частини загальновиробничих витрат ведуть по кожному цеху окремо також у відомості обліку витрат цехів, а при використанні ЕОМ - у відповідній машинограмі по наступній типовій номенклатурі статей: Перелік статей витрат показує, що облік загальноцехового витрат (крім витрат непродуктивного характеру) ведеться за тією ж номенклатурою статей, за якими складений кошторис цих витрат.
|